Методична скарбничка

metod-skarb

Палички Кюїзенера

Палички Кюїзенера — це набір лічильних паличок, які ще нази­вають «числами в кольорі», «кольоровими паличками», «кольорови­ми числами», «кольоровими лінієчками». Набір містить чотиригран­ні палички у формі призми десяти різних кольорів.

Найменша призма має довжину 1 см, тобто є кубиком.

Комплект містить такі палички:

  • біла призма — число 1 — 25 шт.;
  • рожева — число 2 — 20 шт.;
  • блакитна — число 3 —16 шт.;
  • червона — число 4 — 12 шт.;
  • жовта — число 5 — 10 шт.;
  • фіолетова —- число 6 — 9 шт.;
  • чорна — число 7 — 8 шт.;
  • бордова — число 8 — 7 шт.;
  • синя — число 9 — 5 шт.;
  • помаранчева — число 10 — 4 шт.

     Вибір кольору має на меті полегшити використання комплекту. Палички, що позначають числа 2, 4, 8, утворюють «червону сім'ю», 3, 6, 9 — «синю сім'ю», 5 і 10 — «жовту сім'ю». Цей поділ паличок на «сім'ї» — не випадковий, а пов'язаний із певним співвідношенням їх за величиною.

       «Червона сім'я» містить числа, кратні двом, «синя сім'я» складається з чисел, кратних трьом, а числа, кратні п'яти, позначені відтінками жовтого кольору. Кубик білого кольору («біла сім'я») — одиниця. З одиниць можна скласти будь-яке число, виклавши їх по довжині відповідної палички. Число 7 позначе­но чорним кольором, утворюючи окрему «сім'ю».

У кожному з наборів діє правило: що довша паличка, то більше значення того числа, яке вона позначає. Кольори, у які забарвле­ні палички, залежать від числових співвідношень, що визначаються простими числами першого десятка натурального ряду чисел. Кожна паличка — це число, виражене кольором і величиною.

 

Багатофункціональність лічильних паличок Кюїзенера

 

Лічильні палички Кюїзенера доцільно застосовувати для засво­єння дошкільниками елементарних математичних уявлень. Також ці матеріали сприяють розвитку дрібної моторики, сенсорних здіб­ностей, зв'язного мовлення, творчого потенціалу, фантазії дітей, на­вичок моделювання й конструювання, логічного мислення, уваги, пам'яті, виховують самостійність, ініціативу, наполегливість у досяг­ненні мети.

       «Кольорові числа» дають змогу формувати в дошкільників мо­делі різних математичних понять, як-от: число, цифра, розмір, до­вжина, форма, додавання, віднімання, більше, менше тощо, і фор­мувати усвідомлене уявлення про величину, довжину, висоту, ширину, послідовність чисел натурального ряду, парні, непарні чис­ла. Розв'язуючи завдання з використанням цих паличок, діти опа­новують прямий і зворотний рахунок; арифметичні дії: додавання, віднімання, множення й ділення; вчаться ділити ціле на частини й вимірювати об'єкти; ознайомлюються з властивостями геометричних фігур. Розвиваються просторові уявлення дошкільників (біль­ше, менше, зліва, справа, вище, нижче тощо). Такий широкий спектр можливостей лічильних паличок Кюїзенера, безумовно, доводить їх багатофункціональність.

Ігри та вправи підготовчого етапу передбачають групування паличок за різними ознаками, спорудження з них будівель. Діти засвоюють склад комплекту паличок, їх кольори, співвідношення паличок за розміром. Крім виразів «такий самий», «не такий, як», діти вживають слова «однакові», «різні».

У процесі розв'язання дитиною завдань із кольоровими палич­ками нескладно з'ясувати, які кольори вона розрізняє. У разі якщо в дитини виникають труднощі у визначенні кольору тієї чи тієї па­лички, дорослому слід спочатку показати їй кожну паличку, назвав­ши колір. Відтак потрібно допомогти знайти паличку такого самого кольору, а потім — предмети такого самого кольору в навколишньо­му оточенні. Порівнюючи з дитиною довжину паличок, слід супро­воджувати свої дії словами: «Це довга паличка, а це — коротка».

Універсальність кольорових паличок забезпечує можливість результативного їх використання в різних вікових групах у визна­чених вище зонах за умов організації основних видів діяльності: логіко-математичної, сенсорно-пізнавальної, мовленнєвої, літературно-театральної, художньої, сюжетно-рольової, соціокультурної і навіть рухової. Палички Кюїзенера можна використовувати як для індивіду­альної роботи, так і для роботи в парах та малих групах. Тобто вони є засобом організації міжособистісної взаємодії дітей, що є актуаль­ним завданням сучасної дошкільної освіти. Дуже зручно застосову­вати цей авторський посібник і для організації динамічного середо­вища та інтегрованого простору в групі.

 

Етапи роботи з лічильними паличками Кюїзенера

 

Роботу з паличками можна розпочинати в будь-якій віковій гру­пі. При цьому доречно дотримуватись таких умовних етапів роботи з ними:

  • ознайомлювальний (сенсорно-ігровий);
  • частково-керований (практично-діяльнісний);
  • самостійний (експериментально-дослідний).

На ознайомлювальному етапі діти розглядають палички, кру­тять їх у руках. При цьому задіяні дрібні м'язи рук, тактильні відчут­тя та зорове сприймання дітей. Тут набір паличок є грою-конструктором чи мозаїкою для моделювання та конструювання різних площинних та об'ємних фігур, таких як: одноколірний чи різноко­лірний тин, потяг з однаковими чи різними вагонами, башта, пали­ця, геометричні фігури, прості для складання предмети (дім, віконце, сходинки, квіточка, стілець) або елементарні узори.

Доцільними на цьому етапі будуть завдання на класифікацію, порівняння чи аналізування множини паличок. Слід використову­вати один чи декілька повних комплектів лічильних паличок Кюїзе­нера або вибіркову множину — лише короткі білі та довгі червоні палички тощо.

          Можна запропонувати дітям такі завдання: виберіть лише жовті палички; оберіть будь-яку паличку та порівняйте її довжину з довжиною палички, що у вихователя чи інших дітей; розкла­діть палички в різні коробочки за зразком (при цьому палички чи коробочки можуть бути розміщені як на одному місці, так і по всій кімнаті).

На наступному етапі роботи з паличками більшість ігор мають практично-діяльнісний характер: маніпуляції, конструювання, на­кладання, моделювання. Наведемо приклади ігор з паличками, які охоплюють різні види діяльності і можуть бути використані на цьому етапі.

Для здійснення логіко-математичної діяльності є велика група ігрових завдань, спрямованих на формування вміння рахувати. Скажімо: порахуй, скільки всього паличок; порахуй лише жовті палички; вибери три однакові палички; вибери й виклади в рядок п'ять синіх паличок; виклади в рядок стільки само пали­чок, скільки козенят у кози; у мене три палички, виклади в ря­док більше паличок, ніж у мене; побудуй казковий ланцюжок, викладаючи палички різного кольору одна за одною: перша — жовта, друга — зелена, третя — червона тощо.

Палички Кюїзенера дають змогу по-різному організувати сен­сорно-пізнавальну діяльність.        

Цьому сприятимуть такі ігрові завдання: із заплющеними очима знайти дві однакові за розміром палички; потримати у руках палички одного кольору, запам'ятати їх розмір, а потім із заплющеними очима взяти в руки будь-яку паличку й визна­чити її розмір: більша, менша, однакова; прибрати одну палич­ку чи змінити послідовність розміщення усіх паличок.

Як варіант літературно-творчої та художньої діяльності з ко­льоровими паличками пропонується використовувати роботу зі спеціально розроб­леними альбомами для дітей від трьох років методом накладання або складання об'єкта за зразком. Щоб скласти запропонований ма­люнок, діти мають дібрати палички за кольором та розміром і пра­вильно їх розмістити на малюнку (накласти зверху) або поруч із ним (скласти за зразком). Такі ігри сприяють розвитку в дошкільників дрібної моторики, просторового мислення, відчуття розміру та форми. Такі ігри найліпше проводити індивідуально або в парах та супрово­джувати різними завданнями.

       Запропонуйте дітям дібрати якомога більше слів, що охарактеризують певного персонажа. Діти мають відповідати на запитання: «Який цей персонаж? »

Під час мовленнєвої діяльності палички можуть виконувати функцію сигнальних карток, які використовують для засвоєння пев­них мовленнєвих конструкцій.

           Для цього обирають палички двох кольорів, яким присвоюють значення. Наприклад: зелена — так, червона — ні. Потім вихователь озвучує правильні чи неправильні твердження («Яблу­ко — це фрукт»; «Потяг літає»; «Вовк — це домашня тварина»; «Лимон кислий»; «Дерево вище, ніж кущ» тощо). Діти індивідуально, отримавши необхідну кількість паличок обох кольо­рів, викладають ланцюжок, реагуючи на кожне твердження.

Мовлення дітей стимулюють ігри з двома — трьома різними па­личками. Кожна дитина викладає їх у певній послідовності, а по­тім складає словосполучення або речення з «обов'язковим» словом («після», «перед», «жовтий», «синій», «довша», «коротша» тощо).

Рухливі ігри можна організувати, розсипавши палички по під­лозі та запропонувавши кожній дитині зібрати «врожай» із паличок певного кольору або розміру. Потім можна продовжити рухові вправи, запропонувавши знайти в групі того, у кого є палички такого самого    кольору або розміру. Такі завдання також мають інтегровану природу, оскільки дають змогу не лише залучати дітей до рухової діяльності, а й розвивати в них на­вички класифікації, порівняння предметів, уміння розрізняти предмети за кольором та розміром, взаємодіяти одне з одним тощо.

   Цей   етап роботи з паличками передбачає організацію самостійної діяльності дітей, що може мати різне змістове наповнення у контексті теми дня та тижня. Оскільки паличка певного кольору та розміру може виконувати роль символа, за допомогою усього набо­ру можна закодувати будь-яку інформацію, інтерпретувати будь-яке знання. Під час самостійної роботи діти самі досліджують властивос­ті об'єктів та відкривають для себе нові знання за допомогою експе­риментальної роботи з паличками.

Так, можна запропонувати дітям винайти найоптимальнішу мірку (паличку) для вимірювання столу чи олівців; моделювати явища природи (наприклад, веселку) за допомогою поєд­нання кольорів; зобразити модель тексту, обравши умовні по­значки для його частин. Крім того, у зоні свободи діти можуть використовувати матеріал для творчої чи експериментальної діяльності на власний розсуд.

         Функції вихователя у зоні свободи — мотивувати дітей, надати їм необхідні матеріали, організувати простір та пояснити правила поводження з матеріалами.

Обладнання середовища групи засобами навчання та розвитку відіграє неабияке значення для побудови дитячої навчаль­но-пізнавальної діяльності, колективної й індивідуальної, регламен­тованої та нерегламентованої. Тому правильний добір дидактичних засобів є запорукою успішного застосування середовищного підходу до організації освітнього простору.