Методична скарбничка
Палички Кюїзенера
Палички Кюїзенера — це набір лічильних паличок, які ще називають «числами в кольорі», «кольоровими паличками», «кольоровими числами», «кольоровими лінієчками». Набір містить чотиригранні палички у формі призми десяти різних кольорів.
Найменша призма має довжину 1 см, тобто є кубиком.
Комплект містить такі палички:
- біла призма — число 1 — 25 шт.;
- рожева — число 2 — 20 шт.;
- блакитна — число 3 —16 шт.;
- червона — число 4 — 12 шт.;
- жовта — число 5 — 10 шт.;
- фіолетова —- число 6 — 9 шт.;
- чорна — число 7 — 8 шт.;
- бордова — число 8 — 7 шт.;
- синя — число 9 — 5 шт.;
- помаранчева — число 10 — 4 шт.
Вибір кольору має на меті полегшити використання комплекту. Палички, що позначають числа 2, 4, 8, утворюють «червону сім'ю», 3, 6, 9 — «синю сім'ю», 5 і 10 — «жовту сім'ю». Цей поділ паличок на «сім'ї» — не випадковий, а пов'язаний із певним співвідношенням їх за величиною.
«Червона сім'я» містить числа, кратні двом, «синя сім'я» складається з чисел, кратних трьом, а числа, кратні п'яти, позначені відтінками жовтого кольору. Кубик білого кольору («біла сім'я») — одиниця. З одиниць можна скласти будь-яке число, виклавши їх по довжині відповідної палички. Число 7 позначено чорним кольором, утворюючи окрему «сім'ю».
У кожному з наборів діє правило: що довша паличка, то більше значення того числа, яке вона позначає. Кольори, у які забарвлені палички, залежать від числових співвідношень, що визначаються простими числами першого десятка натурального ряду чисел. Кожна паличка — це число, виражене кольором і величиною.
Багатофункціональність лічильних паличок Кюїзенера
Лічильні палички Кюїзенера доцільно застосовувати для засвоєння дошкільниками елементарних математичних уявлень. Також ці матеріали сприяють розвитку дрібної моторики, сенсорних здібностей, зв'язного мовлення, творчого потенціалу, фантазії дітей, навичок моделювання й конструювання, логічного мислення, уваги, пам'яті, виховують самостійність, ініціативу, наполегливість у досягненні мети.
«Кольорові числа» дають змогу формувати в дошкільників моделі різних математичних понять, як-от: число, цифра, розмір, довжина, форма, додавання, віднімання, більше, менше тощо, і формувати усвідомлене уявлення про величину, довжину, висоту, ширину, послідовність чисел натурального ряду, парні, непарні числа. Розв'язуючи завдання з використанням цих паличок, діти опановують прямий і зворотний рахунок; арифметичні дії: додавання, віднімання, множення й ділення; вчаться ділити ціле на частини й вимірювати об'єкти; ознайомлюються з властивостями геометричних фігур. Розвиваються просторові уявлення дошкільників (більше, менше, зліва, справа, вище, нижче тощо). Такий широкий спектр можливостей лічильних паличок Кюїзенера, безумовно, доводить їх багатофункціональність.
Ігри та вправи підготовчого етапу передбачають групування паличок за різними ознаками, спорудження з них будівель. Діти засвоюють склад комплекту паличок, їх кольори, співвідношення паличок за розміром. Крім виразів «такий самий», «не такий, як», діти вживають слова «однакові», «різні».
У процесі розв'язання дитиною завдань із кольоровими паличками нескладно з'ясувати, які кольори вона розрізняє. У разі якщо в дитини виникають труднощі у визначенні кольору тієї чи тієї палички, дорослому слід спочатку показати їй кожну паличку, назвавши колір. Відтак потрібно допомогти знайти паличку такого самого кольору, а потім — предмети такого самого кольору в навколишньому оточенні. Порівнюючи з дитиною довжину паличок, слід супроводжувати свої дії словами: «Це довга паличка, а це — коротка».
Універсальність кольорових паличок забезпечує можливість результативного їх використання в різних вікових групах у визначених вище зонах за умов організації основних видів діяльності: логіко-математичної, сенсорно-пізнавальної, мовленнєвої, літературно-театральної, художньої, сюжетно-рольової, соціокультурної і навіть рухової. Палички Кюїзенера можна використовувати як для індивідуальної роботи, так і для роботи в парах та малих групах. Тобто вони є засобом організації міжособистісної взаємодії дітей, що є актуальним завданням сучасної дошкільної освіти. Дуже зручно застосовувати цей авторський посібник і для організації динамічного середовища та інтегрованого простору в групі.
Етапи роботи з лічильними паличками Кюїзенера
Роботу з паличками можна розпочинати в будь-якій віковій групі. При цьому доречно дотримуватись таких умовних етапів роботи з ними:
- ознайомлювальний (сенсорно-ігровий);
- частково-керований (практично-діяльнісний);
- самостійний (експериментально-дослідний).
На ознайомлювальному етапі діти розглядають палички, крутять їх у руках. При цьому задіяні дрібні м'язи рук, тактильні відчуття та зорове сприймання дітей. Тут набір паличок є грою-конструктором чи мозаїкою для моделювання та конструювання різних площинних та об'ємних фігур, таких як: одноколірний чи різноколірний тин, потяг з однаковими чи різними вагонами, башта, палиця, геометричні фігури, прості для складання предмети (дім, віконце, сходинки, квіточка, стілець) або елементарні узори.
Доцільними на цьому етапі будуть завдання на класифікацію, порівняння чи аналізування множини паличок. Слід використовувати один чи декілька повних комплектів лічильних паличок Кюїзенера або вибіркову множину — лише короткі білі та довгі червоні палички тощо.
Можна запропонувати дітям такі завдання: виберіть лише жовті палички; оберіть будь-яку паличку та порівняйте її довжину з довжиною палички, що у вихователя чи інших дітей; розкладіть палички в різні коробочки за зразком (при цьому палички чи коробочки можуть бути розміщені як на одному місці, так і по всій кімнаті).
На наступному етапі роботи з паличками більшість ігор мають практично-діяльнісний характер: маніпуляції, конструювання, накладання, моделювання. Наведемо приклади ігор з паличками, які охоплюють різні види діяльності і можуть бути використані на цьому етапі.
Для здійснення логіко-математичної діяльності є велика група ігрових завдань, спрямованих на формування вміння рахувати. Скажімо: порахуй, скільки всього паличок; порахуй лише жовті палички; вибери три однакові палички; вибери й виклади в рядок п'ять синіх паличок; виклади в рядок стільки само паличок, скільки козенят у кози; у мене три палички, виклади в рядок більше паличок, ніж у мене; побудуй казковий ланцюжок, викладаючи палички різного кольору одна за одною: перша — жовта, друга — зелена, третя — червона тощо.
Палички Кюїзенера дають змогу по-різному організувати сенсорно-пізнавальну діяльність.
Цьому сприятимуть такі ігрові завдання: із заплющеними очима знайти дві однакові за розміром палички; потримати у руках палички одного кольору, запам'ятати їх розмір, а потім із заплющеними очима взяти в руки будь-яку паличку й визначити її розмір: більша, менша, однакова; прибрати одну паличку чи змінити послідовність розміщення усіх паличок.
Як варіант літературно-творчої та художньої діяльності з кольоровими паличками пропонується використовувати роботу зі спеціально розробленими альбомами для дітей від трьох років методом накладання або складання об'єкта за зразком. Щоб скласти запропонований малюнок, діти мають дібрати палички за кольором та розміром і правильно їх розмістити на малюнку (накласти зверху) або поруч із ним (скласти за зразком). Такі ігри сприяють розвитку в дошкільників дрібної моторики, просторового мислення, відчуття розміру та форми. Такі ігри найліпше проводити індивідуально або в парах та супроводжувати різними завданнями.
Запропонуйте дітям дібрати якомога більше слів, що охарактеризують певного персонажа. Діти мають відповідати на запитання: «Який цей персонаж? »
Під час мовленнєвої діяльності палички можуть виконувати функцію сигнальних карток, які використовують для засвоєння певних мовленнєвих конструкцій.
Для цього обирають палички двох кольорів, яким присвоюють значення. Наприклад: зелена — так, червона — ні. Потім вихователь озвучує правильні чи неправильні твердження («Яблуко — це фрукт»; «Потяг літає»; «Вовк — це домашня тварина»; «Лимон кислий»; «Дерево вище, ніж кущ» тощо). Діти індивідуально, отримавши необхідну кількість паличок обох кольорів, викладають ланцюжок, реагуючи на кожне твердження.
Мовлення дітей стимулюють ігри з двома — трьома різними паличками. Кожна дитина викладає їх у певній послідовності, а потім складає словосполучення або речення з «обов'язковим» словом («після», «перед», «жовтий», «синій», «довша», «коротша» тощо).
Рухливі ігри можна організувати, розсипавши палички по підлозі та запропонувавши кожній дитині зібрати «врожай» із паличок певного кольору або розміру. Потім можна продовжити рухові вправи, запропонувавши знайти в групі того, у кого є палички такого самого кольору або розміру. Такі завдання також мають інтегровану природу, оскільки дають змогу не лише залучати дітей до рухової діяльності, а й розвивати в них навички класифікації, порівняння предметів, уміння розрізняти предмети за кольором та розміром, взаємодіяти одне з одним тощо.
Цей етап роботи з паличками передбачає організацію самостійної діяльності дітей, що може мати різне змістове наповнення у контексті теми дня та тижня. Оскільки паличка певного кольору та розміру може виконувати роль символа, за допомогою усього набору можна закодувати будь-яку інформацію, інтерпретувати будь-яке знання. Під час самостійної роботи діти самі досліджують властивості об'єктів та відкривають для себе нові знання за допомогою експериментальної роботи з паличками.
Так, можна запропонувати дітям винайти найоптимальнішу мірку (паличку) для вимірювання столу чи олівців; моделювати явища природи (наприклад, веселку) за допомогою поєднання кольорів; зобразити модель тексту, обравши умовні позначки для його частин. Крім того, у зоні свободи діти можуть використовувати матеріал для творчої чи експериментальної діяльності на власний розсуд.
Функції вихователя у зоні свободи — мотивувати дітей, надати їм необхідні матеріали, організувати простір та пояснити правила поводження з матеріалами.
Обладнання середовища групи засобами навчання та розвитку відіграє неабияке значення для побудови дитячої навчально-пізнавальної діяльності, колективної й індивідуальної, регламентованої та нерегламентованої. Тому правильний добір дидактичних засобів є запорукою успішного застосування середовищного підходу до організації освітнього простору.