Скарбничка досвіду
НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ВМТГ
«Основні концептуальні засади та оптимальні шляхи реалізації особистісного розвитку учасників освітнього процесу закладів дошкільної освіти та початкової школи»
1.«Готовність до навчання та перехід дошкільників до систематичного навчання, оволодіння новою соціальною роллю учня та відповідними функціями та діями, які сприяють формуванню навчальної діяльності».
Учитель початкових класівЗОШ №33, спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист», ОксанаФоростяна
 |
Про гнучкий та комфортний перехід наших дошкільників до початкової школи В 6…чи в 7…? Чи є в залі особи, які ставили собі таке запитання? Піднесіть руку. Чим Ви керувались у своєму рішенні? Ви як педагогічні працівники, що володіють знаннями з педагогіки та психології, знають про різні методики визначення готовності дитини до школи, і розуміють що звернення до психолога – це не діагноз і не лікуваннЯ, а допомога у розуміння власної дитини. Сподіваюсь ви скористалися або скористаєтеся усіма інструментами і час Вашої власної дитини у школі буде щасливим. Для більшості батьків критерієм готовності до школи – це 6 років, як мінімум, або вміння рахувати до 100 і читати у кращому випадку. Тому для більшості поняття готовності досить незрозуміле. І хоча на сьогоднішній день загальноосвітнім закладам не дозволяється проводити тестування щодо вступу до першого класу, а сама школа може користуватися лише спостереженням, те що це є доречним не викликає сумнівів, але чи є це своєчасним?.. тому і тема мого виступу |
АБО оволодіння новою соціальною роллю учня, відповідними функціями та діями, які сприяють формуванню навчальної діяльності.
Якщо прочитати наступний слайд, то усе в ньому символічне, і порядок питань, і сам знак питання, тому що потрібно скласти пазл готовності дитини, ще до того часу як маленький до школярик перетвориться на першачка.
Коли розглядати поняття готовності варто розуміти її основні компоненти, а саме фізіологічний, психологічний та соціальний компоненти.
І розпочнемо, з найочевиднішої з фізіологічної. І найпростішими тестами є Філіппінський та по кількості випавши молочних зубів. І одразу виникає питання хто має це дослідити?
Велику увагу фізичної готовності дітей приділила Дубогай Олександра Дмитрівна. Вона створила та впроваджувала в освітню діяльність технологію «Навчання в русі», яка розпочинається з визначення фізичної готовності дитини до навчання у школі.
В системі роботи за цією технології є Щоденник розвитку та здоров’я школярів від 6 до 12 років. На початку цього Щоденника наведені різноманітні таблиці, що їх створила Олександра Дмитрівна, де наведені різні маркери фізичної готовності. А це і за кількістю випавши молочних зубчиків, і вправність у виконання різноманітних фізичних вправ. Це є системним дослідженням, яке проводять як батьки, так і учителі фізкультури разом із класним керівником. Що цікаво, усі дані вводяться в електронну систему, яка розроблена авторами технології. І таким чином полегшує аналіз даних.
Головним принципом технології Навчання в русі це «Підкріпити знаннєвий компонент – рухом!», а також складається із системи вправ на дихання, вдосконалення постави тощо. Завдяки цій технології діти отримують якщо не достатньо рухової активності, то хоча б збільшують її в рази і не лише на перерві. Це дає змогу дітям легше сприйняти перехід від садочка до школи.
А тепер і ми з вами ближче познайомимося з однією з вправ. Розташуйте свої руки на столі так, щорб розправилась ваша грудна клітина. Випростайте спини і сядьте як принци та принцеси. Зробимо 3 правильні вдохи та видохи. Тепер складіть рученята на потилиці і відчуйте рух м’язів. Підключаємо мозок, я називаю фразу, яка передбачає виконання математичної дії, ви її показуєте.
Я бачу усі фізично готові до школи. А тепер розглянемо психологічну готовність. Візьміть свої гаджети, відскануйте QR код. Та дайте відповідь на запитання: Що передбачає поняття «Психологічна готовність?»
Активне здобуття знань із застосування різноманітних засобів це основа діяльнісного підходу до навчання. Ваші відповіді з’являються на екрані. Це питання настільки об’ємне, що неможливо їх оглянути, але на тенерах інтернету даної інформації дуже багато. Досконало ними володіють психологи як у дитячих садочках так і школах. Озвучити слайд (перейти за посиланням)
Серед психологів існує думка, що 7-ми річні діти легше адаптуються до нових умов та нової ролі учня, ніж 6-ти річні. Відповідно стресовий період скорочується від 2 – х до 1 року. Але ж це все індивідуально. Тому, знову повертаємося до визначення готовності до того як дитина сяде за парту.
НУШ з метою полегшення адаптації визначила 1 та 2 класи, як перший початкової освіти – адаптайційно – ігровий (1 – 2 роки навчання. І робота в цей період базується над формуванням ключових компетентностей та наскрізних вмінь відбувається через:
Педагогіку партнерства;
Особливо організований простір;
Інтеграцію: тематичний діяльнісний підхід;
Співпрацю з батьками;
Особливе формувальне оцінювання;
Інклюзивну освіту
Дитиноцентризм)
Тож поєднаємо усі ці засади і виконаємо наступну вправу, яка допоможе порухатись, виконати дихальну гімнастику під час співу та вивчити сусідів України.
Наступний аспект для визначення готовності є Соціальна адаптація. Тут робота, яка проводиться у Дошкільних навчальних закладах є неоціненно великою для дітей, що відвідували ДНЗ період адаптації проходить швидше та легше.
Але дуже прикро, що наша інформація про дитину у дошкільний період обмежується лише коротким записом в особовій справі учня. Але скількох складностей можна було б уникнути аби ця інформація була б докладнішою.
З метою підвищення мотивації, а згодом і визначення рівня адаптації кожен заклад має свою систему.
- Зустріч з майбутніми до школяриками.
- Робота груп «Дошколярик», «Малятко» тощо.
- Визначення рівня адаптації експертною групою: психолог, соціальний педагог, учитель, асистент учителя, батьки, адміністрація.
- Складання довідки щодо рівня адаптації
- Надання рекомендацій учителям.
- Робота з батьками та учнями, щодо підвищення рівня адаптації.
НУШ ввела у систему роботи учителів не новий, але дуже цікавий інструмент «Ранкові зустрічі». Це один з найпотужніших інструментів з формування соціальних навичок школярів, який пришвидшує та полегшує адаптацію діток, та розуміння ними своєї нової соціальної ролі. І хоча вона проводиться на початку дня, я проведу її на завершені нашої зустрічі. Комплімент та привітайте з прийдешніми святами.
 |
Нейропсихологічні вправи, що це? Як їх можна використовувати у роботі з дітьми. Нейропсихологічні вправи – це вправи, що спрямовані на утворення нервових зв’язків між структурами і функціями головного мозку. До 68% дітей сьомого року життя мають функціональну незрілість нервової системи:
Нейропсихологічні вправи:
|
Нейропсихологічні вправи, або чому так важливо розвивати крупну моторику?
Нейропсихологічні вправи для дітей молодшого та старшого дошкільного віку — це свого роду тест, який дозволить точно визначити і оцінити стан здоров’я.
Під час проведення нейропсихологічних вправ починається корекція з впливу на фонові елементів, а в подальшому вже програму вибудовують індивідуально під кожну дитину відповідно до його ступеня розвитку процесів в мозку. Формуються функції в декількох напрямках: знизу вгору, зліва направо і зсередини назовні.
Спочатку фахівець використовує базовий комплекс вправ, поступово ускладнюючи його, при цьому стороння допомога при виконанні комплексу зменшується. В результаті малюк починає самостійно працювати без допомоги дорослого.
Нейропсихология також буде ефективна, якщо у дитини:
- є проблеми з пам’яттю, працездатністю і спілкуванням з однолітками.
- спостерігається затримка розвитку мови, логопедичні порушення.
- є порушення психомоторного розвитку, сну, апетиту.
- гіперактивність або навпаки загальмованість .
- імпульсивність.
- проблеми з навчанням, він погано засвоює запропонований матеріал.
Протипоказання до застосування
Нейропсихологічні вправи для дітей протипоказані при таких захворюваннях:
- епілепсія.
- генетичні симптоми.
- психічні розлади.
З особливою обережністю вправи слід виконувати дітям з дисплазією сполучної тканини, з серцевою недостатністю і бронхіальну астму.
Корисні рекомендації: щоб вправи принесли максимальну користь, потрібно дотримуватися кількох правил:
- Не варто відразу чекати результатів. Починати тренування слід з концентрації уваги на одній з функцій. Потрібно бути терплячим, адже у дитини не відразу може виходити, він буде відволікатися. Не варто зупиняти малюка, йому після того складніше концентруватися. Тільки терпіння і зусилля приведуть до позитивного результату.
- Не можна перевтомлювати і перезбуджувати малюка. Потрібно періодично переключати увагу дитини, змінюючи види ігор, але робити це не дуже часто. Важливо також дотримуватися режиму дня, забезпечити повноцінний сон, спокійну обстановку.
- Встановити зовнішні рамки. Дитині потрібно точно пояснити, що можна, а що не можна. Варто враховувати, що дитина довго чекати не може, тому заохочення і покарання повинні проявлятися вчасно. Це може бути добре слово, невеличкий сувенір, але все повинно бути надано вчасно.
- Починати заняття краще індивідуально. Коли дитина трохи звикне, можна вводити його в групові ігри. Якщо відразу почати займатися в групі, дитині складно зосередитися, він дивиться на інших дітей і копіює їх помилки.
- Під час роботи краще використовувати відразу декілька ігор: для розвитку уваги, для зняття напруги, для регуляції волі, для закріплення результатів.
 |
Для творчого підходу до роботи та осучаснення занять педагоги впроваджують новітні, креативні та інноваційні форми роботи. Чого саме очікувати, на які результати сподіватися? Методична робота в закладі дошкільної освіти: перезавантаження. Чому? Що? Як? Методична робота в закладі дошкільної освіти: - Суспільний запит на якісні освітні послуги. Наявність конкуренції - Необхідність забезпечення гарантії якості дошкільної освіти та формування довіри суспільства до ЗДО Напрями освітньої діяльності ЗДО, що визначають якість освіти Методичні рекомендації внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти «Професійний розвиток педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь – які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню квалафікації». Методична робота в закладі дошкільної освіти: перезавантаження - Суспільний запит на якісні освітні послуги. Наявність конкуренції - Необхідність забезпечення гарантії якості дошкільної освіти та формування довіри суспільства до ЗДО - Динаміка змін, пришвидшене старіння професійних знань і вмінь. |
Традиційна система методичної роботи з вихователями
У фокусі – робота над єдиною методичною проблемою закладу дошкільної освіти
Мета – підвищення рівня професійної компетентності вихователів закладу дошкільної освіти та якості освітнього процесу
Організаційна структура МР спрямована на реалізацію єдиної методичної проблеми індивідуальні професійні інтереси підпорядковуються колективному. Домінують колективні і групові форми роботи.
Прогнозований результат – удосконалення освітнього процесу внаслідок підвищення рівня професійної компетентності педагогів закладу.
Інноваційна система методичної роботи з вихователями
У фокусі – задоволення професійного інтересу кожного педагога
Мета – створення умов для задоволення професійного інтересу педагога, сприяння формуванню його професійних запитів з метою вдосконалення педагогічної практики (професійний розвиток)
Проектування особистісно орієнтованої адаптації організаційної структури МР, спрямованої на задоволення запитів кожного педагога. Домінують індивідуальні та групові форми роботи.
Прогнозований результат – активізація внутрішніх ресурсів для задоволення професійного інтересу вихователя та вдосконалення педагогічної практики
Підвищення якості освітнього процесу
Зовнішні впливи та стимули
Внутрішні ресурси: професійні потреби, мотиви, інтерес;
Методична робота в закладі дошкільної освіти: перезавантаження
Забезпечення умов для індивідуального професійного розвитку кожного педагога. Проектування індивідуального професійного маршруту.
Заклад освіти – простір для розвитку!
Створення мотиваційного середовища для підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
Заклад освіти – простір підтримки, впевненості та успіху!
Підтримка самостійності і незалежності педагогів під час педагогічної, науково – педагогічної, наукової, інноваційної діяльності, яку вони здійснюють на принципах свободи слова, думки і творчості.
Заклад освіти – простір академічної свободи!
Педагогічна рада закладу
Індивідуальні форми МР
- Побудова індивідуального професійного маршруту. Розробка індивідуальної програми професійного розвитку.
- Навчання за програмами підвищення кваліфікації.
- Індивідуальна участь у різних формах підвищення кваліфікації (конференціях, майстер – класах, семінарах/вебінарах тощо) (за ініціативою педагога)
- Участь в освітніх проектах різних рівнів.
- Супервізія.
Колективні форми МР
- Конференція
- Проблемний саміт
- Міні – EdCamp
- Методичний форум
- Методичний марафон
- Дискутивні майданчики
Групові форми МР
- Методичні об’єднання
- Творчі/проблемні/експертні групи
- Школа молодого вихователя/педагогічної майстерності/перспективного педагогічного досвіду.
- Майстерки
- Воркшопи
- Тренінги, інтенсиви
- Методичні посиденьки/кав’ярні/пікніки/толоки.
- Методичний квест/челендж.
Побудова індивідуального маршруту професійного саморозвитку
Цілеспрямована індивідуалізована освітня програма, що забезпечує педагогу позицію суб’єкта вибору, розробки та реалізації стратегії і тактики розвитку його професійної компетентності.
Мета: розвиток професійної компетентності педагога, включення його у процес професійного саморозвитку
Супервізія
Система професійної підтримки. Супервізор – це наставник, консультант, який допомагає, підтримує, навчає новому, ділиться досвідом.
Мета: професійний та особистісний розвиток педагогів.
Напрями консультування:
- Реалізація освітніх програм, планування діяльності, організації освітнього середовища.
- Впровадження сучасних методик й освітніх технологій.
- Використання інформаційно- комунікаційних і цифрових технологій.
- Самоосвіта та самовдосконалення.
- Побудова демократичної моделі управління закладом освіти.
Воркшоп
Технологія освіти дорослих «робоча майстерня», що передбачає взаємообумовлений обмін досвідом з метою отримання певного інструментарію і вироблення моделі поведінки в конкретній педагогічній ситуації.
Мета: взаємонавчання фахівців, їх активна взаємодія для отримання динамічних знань і професійних навичок.
Тренінг, інтенсив
Технологія активного навчання (навчання, тренування, виховання, підготовка), спрямована на розвиток знань, умінь, практичного досвіду в межах розв’язання певної проблеми.
Мета: набуття педагогами нових професійно зорієнтованих умінь і навичок, формування досвіду.
Проблемний саміт
Форма методичної роботи «найвищий», що передбачає зустріч з метою вирішення актуальних проблем із залученням широкого кола фахівців різних рівнів: високо посадовців, науковців, методистів, практиків тощо.
Мета: широкомасштабне проектування шляхів розв’язання проблеми
Міні –EdCamp
Конференції, які проводять самі учасники. Як правило, їх називають «НЕконференцією». Сесії не плануються аж до дня проведення, коли учасники можуть вільно обирати і сприяти розвитку будь – якої теми із заявлених на свій вибір.
Мета: набуття педагогами інтерактивного професійного досвіду, взаємообмін думками, сприяння професійного розвитку.
«Допоможи мені зробити це самому…»
Марія Монтессорі
4. «Наступність між дошкільною та початковою освітоюпрезентація системи роботи в реалізації перспектив розвитку дитини».
Завідувач КЗ "ДНЗ №52 ВМР" Катерина ШУНДРОВСЬКА
 |
Шановні колеги, до Вашої уваги, систему роботи нашого закладу з наступності між дошкільною та початковою освітою. Наш заклад комбінованого типу, заснований в 1974 році, у складі якого 11 вікових груп: 2 групи раннього віку та 9 дошкільного віку, з них 2 спеціального призначення (для дітей, які мають порушення опорно-рухового апарату), з дітьми спеціальних груп працюють кваліфіковані вчителі-логопеди. Зміст освіти в межах Базового компонента в закладі визначається освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина»; програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату (Єфіменко М.); вчителі-логопеди працюють за корекційними програмами Рібцун Ю.В., Трофименко Л.І. За останні роки заклад модернізовано, а саме: Протягом 2019 – 2020 років в закладі здійснена термомодернізацію закладу: утеплено фасад, цоколь, встановлено шатрову покрівлю, здійснено заміна вікон та дверних блоків, встановлений пандус, кожен корпус оснащено запасним пожежним виходом. |
Працівниками закладу облаштовано всі ігрові майданчики, квітники, городи, куточок лісу, створено екостежину та метереологічний майданчик та висаджено понад 50 садженців дерев та кущів.
Це Ви побачили здійснення зовнішніх факторів, що частково розкривають плідну роботу всіх працівників закладу.
Хочу зазначити, що колектив спільно з батьківською громадою та вихованцями старших груп, учнями початкової школи №33 творчо та мобільно, креативно та нетрадиційно прикрашають відповідно до сезонних змін холи, групи, коридори. Педагогами створені освітні середовища в групах, збагачені міні-метод кабінети на рівні сучасних вимог, які сприяють формуванню освітньої компетентності дітей та дають можливість дітям самореалізуватися шляхом помилок та спроб отримувати знання та надають можливість нашим випускникам соціалізуватися до подальшого навчання в школі.
Ми переконані, щоб виховувати дітей, які здатні приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися – одним словом, компетентних особистостей, нам потрібно мати компетентих педагогів. Оскільки сучасний освітній процес неможливий без інноваційного оновлення, залучення нових технологій, їх апробації та адаптації до сучасних вимог нового змісту.
Робота закладу будується на засадах Законів «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загально-середню освіту», вимог Нової української школи та Державного стандарту дошкільної освіти. Враховуючи мету Державного стандарту – збереження самоцінності дошкільного дитинства, визначення особливостей та вимог до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку, забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою, методичною службою нашого закладу спільно з середньо-загальною школою #33 проводяться сучасні, нетрадиційні форми роботи з педагогами: інтерактивні семінари, мотиваційні семінари – тренінги, фахові та психолого – педагогічні тренінги. В ЗДО на педрадах, майстер-класах, вихователі демонструють свої уміння, нові цікаві знахідки, свій творчий підхід; кожного року педагоги проводять тиждень професійної майстерності та методичний фестиваль під гаслом «Методичний дайджест – скарбничка творчості». Колектив закладу впроваджує педагогіку емпаурменту – яка стимулює педагогів до впровадження нових ідей, методичних знахідок та обміну досвідом роботи. Креативні відеотренінги дозволяють застосувувати відеозаписи педагогічних етюдів та експерементальних ситуацій, які піддаються аналізу володіння не тільки вербальними, а й невербальними комунікативними методами впливу і взаємодії, ми переконані, що під час пандемії, саме відеотренінги є незамінним помічником при формуванні рефлексивних умінь і навичок у педагогів. Цікавою формою стали групові проєкти, на яких обговорюють конкретні освітні ситуації та їх результативність. Новинкою є дебрифінг, який проводиться зазвичай в кінці заходу для аналізу та обговорення попередньої роботи. Під час проведення разом з педагогами школи #33 педагогічного форуму «STREAM освіта – стежинка у всесвіт», наші вихователі та вчителі початкової школи відзначили, що у вихованців стимулюється творче мислення та уміння приймати нестандартні рішення.
Такі форми роботи викливали інтерес у наших педагогів та колег школи, вони внесли в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяли згуртуванню колективу, підвищили рівень педагогічної освіченості, та дали можливість створити в дитячому садку та школі інноваційний технологічний освітній простір.
Наступним кроком було створення моделі освітнього простору, яку ми будували на принципах:
ü наявність базису середовища для всіх видів діяльності дитини ( у вигляді модулів);
ü різноманітності елементів середовища (полі-еліменти): усі іграшки, атрибути, предмети-замінники, дидактичні матеріали та поліфункціональні картинки, тобто використовуються залежно від мети діяльності дитини. Родзинкою створення освітнього простору та улюбленим заняттям дітлахів стала «халабуда – технологія» та «дні без іграшок»;
Для реалізації освітніх завдань педагоги закладу широко використовують інноваційні технології, цікаві нетрадиційні методики.
На екрані , Ви можете ознайомитись з методиками, технологіями які впроваджуємо в своїй роботі.
v «Методика навчання дітей раннього віку» Глена Домана (групи раннього віку);
v «Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання» Л. Шульги;
v «Казкова фізкультура» програма з фізичного виховання для дітей раннього та дошкільного віку М. Єфименко;
v Технологія «Художнє слово і дитяче мовлення» Н.Гавриш;
v «Навчання дітей ранньому читанню» Л.Шелестова;
v «Технологія формування інформаційно – ігрової творчості. Метод застосування коректурних таблиць» Н.Гавриш;
v «Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації»;
v «З любов’ю до нащадків» впровадження педагогічної спадщини В.Сухомлинського.
v Методика навчання дітей читанню з двох років М.Зайцева .
v «Радість творчості» програма художнього – естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку Р.Борщ, Д.Самойлик;
v STREAM – освіта дошкільників К.Крутій в старших групах закладу;
v Лепбук – технологія в усіх групах;
v «Sand Play» пісочна анімація;
Оскільки пріоритетним напрямом освітньої діяльності нашого закладу є здоров’язбережувальний розвиток дитини – дошкільника, важливу увагу педагоги приділяють збереженню фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я кожного вихованця. Тож, у закладі впроваджуються та висвітлюються в соцмережах, на сайті традиційні та нетрадиційні елементи здоров’язбережувальних технологій: аромотерапія, Sand Play терапія, кольоротерапія, казкотерапія, стретчинг - спеціальні вправи під музику, які проводяться з дітьми млявою поставою і плоскостопістю; динамічні паузи, дихальна гімнастика та інші залежно від виду заняття; впроваджуємо релаксацію, під час якої використовуємо спокійну класичну музику (Чайковського, Рахманінова), звуки природи; кінезіологічні вправи. Саме такий комплексний підхід у створенні інноваційного простору сприяє позитивній динаміці зниження рівня захворюванності наших вихованців.
Однією з форм роботи (підвищення фахового рівня) педагогічного колективу є проєктна діяльність. Колективом реалізовані такі проєкти:
v «Створення безпечного середовища – важливий аспект управлінської діяльності керівника дошкільного навчального закладу»;
v «Я хочу бути ЕКО»;
v «Логоритміку вивчаємо, власну мову розвиваємо»;
v«Використання інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних технологій у професійній діяльності шляхом створення інформаційного освітнього середовища»;
v «Навчатися для того, щоб навчати»;
v «Будуємо екодуки: вчимося любити, оберігати та ресурси зберігати».
Батьки є постійними учасниками та партнерами освітнього процесу нашого закладу, налагоджена тісна взаємодія, взаємоповага дошкільного закладу і родини. Ми знаходимо форми співпраці, які диктує сьогодення, а саме, які були б інтерактивними, цікавими та оригінальними для батьків та давали б зворотній зв’язок та позитивні результати.
Залучення батьків до співпраці підвищує якість освітнього процесу, спільну роботу з педагогами, а перш за все з дітьми. Адже Нова українська школа та Державний стандарт дошкільної освіти створюють передумови забезпечення наступності між дошкільною та початковою школою, передбачає педагогіку партнерства, що грунтується на засадах взаємоповаги між усіма учасниками освітнього процесу.
Наш заклад тісно співпрацює з середньою загальноосвітньою школою №33, до періоду пандемії наші діти ознайомлювалися з приміщеннями, класами, територією, брали участь у спільних спортивних святах та здійснювалося взаємовідвідування занять та уроків. Наступність та перспективи розвитку дитини педагоги школи та закладу забезпечують завдяки узгодженості та цільовій єдності в розвитку дитини на етапі дошкільної в нашому закладі та подальше отримання початкової освіти. Визначаємо спільні принципи дошкільної та початкової освіти, підходи, наміри, та враховуємо адекватні вікові закономірності дитини. Важливим збереженням субкультури дошкільника є використання провідної ігрової діяльності та збагачення індивідуального досвіду, який здобула дитина під час комунікативної, мовленнєвої, здоров’язбережувальної, господарчо-побутової, мистецько-творчої, пізнавально-дослідницької діяльності.
Дбаючи про імідж закладу, педагогічний колектив постійно підвищує якість освітнього процесу, формуючи компетентнісну готовність до створення інноваційного простору та подальшого навчання в початковій школі. Заклад є учасником та перможцем міських та Всеукраїнських конкурсів. До вашої уваги на екрані підтвердження наших здобутків за останні три роки.
Отже, ми можемо з упевненістю сказати, що результативність нашої роботи сприяє сформованості компетентнісної дитини – випускника, яка оволодіє новою соціальною роллю учня в початковій школі.
Аналізуючи здобутки колективу, слід відзначити, що вони є досить вагомими і в усіх досягненнях є внесок кожного. Розвиток соціального партнерства, впровадження широкого спектру освітніх інновацій – це передумова сформованості компетентнісної готовності педагогів до створення інноваційно – технологічного простору, тісна співпраця з початковою школою і безумовно активне залучення батьків в освітній процес.
5. «Загальні принципи формування відповідальності учасниківосвітнього процесу закладів дошкільноїосвіти»
15 років досвіду практичної психології;
Навчаючий тренер Національної поліції України;
Навчаючий тренер Київської Асоціації Практикуючих Психологів та психотерапевтів.
Національна премія: «Кращий teambuilding року»
 |
Психолог – консультант, тренер та засновник проєкту «Тренери школам» Віталій Бєлов ознайомить із загальними принципами формування відповідальності учасників освітнього процесу та проведе тренінг з метою використання отриманих знань у подальшій роботі педагогів. |
Відповідальність
v Сприйняття себе як джерело всіх обставин власного життя.
v Формується через спостереження за результатами власних дій.
v Формується в умовах власного вибору, без інтенсивного впливу іншої сторони.
v Потребує свободи у рішеннях та усвідомлення їх наслідків.
v Життєва ситуація, в якій можливий вільний вибір.
v Вибір та дія.
v Отримання результату, спостереження за результатом, оцінка та формування власного ставлення до результату
v Співставлення результату та власних дій.
v Висновок про залежність результату від власних дій/
Відповідальність
Дія. Дитина намочила штанці.
Результат. Необхідно певний час ходити у мокрих штанях
Оцінка. Відчуття дискомфорту від власних дій.
Висновок. Створення відносин послідовності між діями та дискомфортом.
Прогноз. В майбутньому ті самі дії можуть призвести до аналогічного результату.
Дія*. Посилення контролю власних дій в аналогічній ситуації
Висновок 1
Відповідальність формується через створення ситуацій, де дитина може спостерігати наслідки своїх дій. Таким чином коректуючи власні дії.
Бажано знизити вплив дорослого на процес вибору.
І знову реальний світ
Дитина, залишена сама по собі, це….
Небезпека для себе
Небезпека для інших
Небезпека для котів
Небезпека для килимів
Небезпека…….
Висновок 2
Середовище, в якому знаходиться дитина повинно відповідати віку та травмонебезпеці.
Середовище дитини повинно бути безпечним для експериментів.
Наслідки експериментів повинні бути мінімально шкідливі для оточуючих та навколишнього середовища. Водночас дитина повинна відчувати емоційний зв*язок із цим середовищем. Вона повинна відчувати його важливим для себе.
Потрібно дозволяти дитині експерименти з мінімальним впливом дорослого
Дитина не завжди усвідомлює моральні наслідки своїх дій.
Адже, відірвавши крила метелика, вона не завжди може сприйняти свій акт агресії як негативний.
Відповідальність
Дія. Дитина намочила штанці.
Результат. Необхідно певний час ходити у мокрих штанях
Зовнішня оцінка з боку дорослого. Відчуття дискомфорту від власних дій.
Висновок 1. Створення відносин послідовності між діями та дискомфортом.
Висновок 2. Створення відносин послідовності між діями та покаранням з боку дорослого. Спроба уникати дорослого.
Висновок 3. Ми повинні максимально передавати дитини спостереження за результатами власних дій.
Ми обмежуємо дії дитини в ситуаціях, де її дії можуть нести реальну небезпеку.
Необхідно створювати простір, де дитина може експериментувати відповідно до свого віку
Оцінка дорослого повинна бути максимально виключена із експерименту
Крім випадків, коли дитина не здатна усвідомити моральний бік своєї поведінки.
Відчуття відповідальності тісно пов’язане із відчуттям власності.
Тото виховання відповідальності повинно будуватись навколо переживання дитиною того, що вона володіє, має у власності певну частину: роботи, майна, процесу.
Відчуття власності може спонукати до турботи та захисту власних володінь.
Спільна іграшка не належить нікому, отже немає сенсу про неї турбуватись.
До свого виникає унікальне ставлення, як до такого, що варто зберігати та турбуватись.
Що ж може бути власністю дитини?
Навряд чи ми можемо дати їй квадратний метр килима та змусити його прибирати. Бо це не цікаво, і дитина не має позитивного підкріплення, коли турбота приводить до результату.
Навряд чи ми можемо довірити дитині турботу про живих істот. Бо неуважність дитини до рибок може призвести до загибелі останніх.
6. «Театр як засіб розвитку softskills дітей дошкільного віку
(презентація проєкту програми Erasmus+JeanMonnetModule»)
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти, декан факультету дошкільної і початкової освіти ВДПУ ім . М.Коцюбинського
Олена Демченко
 |
Відповідно до засад Державного стандарту та вимог НУШ ігрова діяльність є основною у роботі з дітьми. Як театралізована діяльність впливає на розвиток здібностей дитини повідомить нам кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти, декан дошкільної та початкової освіти Підготовка майбутніх педагогів до впровадження європейського досвіду формування softs skills дітей дошкільного віку та учнів початкової школи засобами театральної діяльності. Концепція проекту Особистісна, соціальна та навчальна компетентність - здатність рефлексувати над собою, ефективно управляти часом та інформацією, конструктивно працювати з іншими, залишатися стійкими та керувати власним навчанням та кар’єрою; - здатність справлятися з невизначеністю та складністю, навчитися вчитися, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя, підтримувати фізичне та психічне здоров’я, вміти вести здорове життя, орієнтоване на майбутнє; співпереживати та управляти конфліктами в інклюзивному та підтримуючому контекст. |
Соціальні та емоційні навички як складові названих компетентностей
- позначають «softs skills» - не когнітивні /життєві / «м’які» / навички ХХІ століття;
- забезпечують дітям можливості для соціальної адаптації, вироблення навичок спілкування, розвиток уміння долати конфліктні ситуації, досягнення успіху в різних сферах суспільного жіття;
- пов’язані з особистістю, а не з формальним навчанням;
- описуються з точки зору якостей особистості, таких як: оптимізм, цілсність та почуття гумору;
- визначаються здібностями, які можна прак4тикувати, такими як лідерство, емпатія, комунікабельність.
Значення соціальних та емоційних навичок
Згідно з дослідженнями, проведеними в Гарвардському та Стенфордському університетах, лише 15 % успіху в кар’єрі забезпечується «твердими навичками», 85% - «м’якими навичками»
Європейські підходи – інклюзія вже виходить за межі інвалідності
- спрямовується на роботу з різними категоріями учнів, які навчються у закладах освіти, яким загрожує маргіналізація, відторгнення та недосягнення успіху (труднощі у навчанні, економічні перешкоди, культурні відмінності; соціальна дезадаптація, географічні перешкоди, обдаровані):
- передбачає задоволення особливих потреб учнів, серед яких є ті, що пов’язані з соціалізацією: створення досягнутого освітнього дизайну, потреба в соціально – психологічному супроводі та підтримці в типових ситуаціях і відторгнення і боулінгу;
допомога в соціальній інтеграції, підготовці до успішної життєдіяльності в середовищі різноманіття та ситуації невизначеності, розвиток навичок міжособистісної взаємодії та неконфліктної поведінки.
Театралізована діяльність
- художньо – творча, ігрова діяльність, що пов’язана із сприйманням творів театрального мистецтва, своренням художніх образів, розкриттям їх характерів, шляхом моделювання поведінки, відтворенням стосунків між героями за допомогою спеціальних вербальних та не вербальних засобів.
- Художніх образів.
Соціально – виховний потенціал театру
- Створює умови для набуття досвіду вербального і невербального спілкування;
- Задовольняє екзистинційні потреби щодо творчої самореалізації та само презентації у спілкуванні;
- Забезпечує можливість інтеріоризації загальнолюдських цінностей, демонструє рольові моделі поведінки;
- Сприяє формуванню комунікативних і соціальних навичок, підвищенню самооцінки, налагодженню нових дружніх стосунків.
Компетентності дитини дошкільного віку
Рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно – практична та технологічна, сенсорно – пізнавальна, логіко – математична та дослідницька, природничо – екологічна та навички, орієнтовані на сталий розвиток, ігрова, соціально – громадянська, мовленнєва, художньо – мовленнєва, мистецько – творча (художньо – продуктивна, музична, театралізована) та інші мають продовження в освітньому процесі початкової школи та впродовж життя.
Освітні напрями
- «Особистість дитини»
- «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі».
- «Гра дитини»
- «Дитина в соціумі»
- «Мовлення дитини»
- «Дитина у світі мистецтва»
Вивчення досвіду використання театру в європейських педагогічних системах
- Науково – мистецька парадигми освіти, національний освітній проект «Шекспір і школа», шкільні та студентські студії «Театр в освіті» (Англія);
- Проекти Варненського державного лялькового театру, пов’язані зі школою, освітніми закладами, дозвіллям дошкільнят, школярів і студентів (Болгарія);
- Відділ педагогіки театру з підготовки театральних педагогів у Краківській Академії театрального мистецтва імені Станіслава «театральний поет», який вигадував забави для дітей з труднощами у навчанні та низьким рівнем;
- Організовував дитячі театри на засадах імпровізації, в основі якого була гра, забава;
- Діти самі обирали, перерозподіляли ролі, подавали та реалізовували свої ідеї.
- Дитячий аматорський театр Дормана співпрацював з професійними акторами, але не наслідував «дорослий» театр;