Навіщо взагалі потрібен сімейний архів? Навіщо зберігати всі ці чорно-білі і кольорові картки, старі листи і затерті документи? Річ у тому, що сімейні традиції допомагають нам у вихованні дітей. Не даремно ж ми говоримо дитині: «У нашій сім’ї так не прийнято», «Ти — гордість нашої сім’ї». Та й для дитини важливо знати, ким були його прадідусі і прабабусі, як вчилися його бабусі і дідусі, які нагороди здобув тато на змаганнях і навіть яка бирочка висіла в нього на ручці в пологовому будинку. Діти обожнюють розповіді про те, як тато і мама були маленькими, а ще про те, «що було, коли мене не було». Що це дає? Дослідження психологів показують, що люди, у чиїх родинах існують хай і недовгі, але все-таки традиції, почуваються впевненішими в житті. Вони рідше схильні до депресій, вірогідніше постараються зберегти родину, а не розлучатися.
Де зберігатимемо інформацію?
Якщо історія вашої сім’ї щойно зароджується, тоді ви від самого початку робитимете все так, щоб жодна важлива інформація — фото, відео, листи — не загубилася. Якщо ж матеріалів вже накопичилося багато, розпочніть з того, що зберіть їх усі докупи. Виділіть для цього місце у своїй оселі. Це може бути полиця в шафі, спеціально для цього відведені ящики. У міру того, як ваша сім’я зростатиме і розвиватиметься, кількість матеріалів збільшуватиметься. Тому продумайте, як вам зручніше зберігати інформацію, куди складати реліквії, коли їх ставатиме дедалі більше. Не забудьте і про те, що ви передасте дітям, коли вони підростуть і захочуть жити окремо.
Що може увійти до вашого домашнього архіву?
Що рекомендують зробити з матеріалами домашнього архіву
Переберіть усі документи, які маєте. Зробіть копії найстаріших з них. Скопіюйте найважливіші папери. Розкладіть їх у паперові конверти. Конверти прийнятніші за пластикові теки, оскільки в теках папір не дихає і від того може псуватися. Підпишіть конверти, щоб ви могли знати, де у вас що лежить.
Фотографії краще зберігати в альбомах. Старі фото можуть вицвітати, тому рекомендовано відсканувати найцінніші з них і зберігати їх на електронних носіях. Не забудьте підписати, хто зображений на фото, і відмітити дату, коли зроблений знімок. Це тільки сьогодні здається, що ви ніколи не забудете, коли і з ким це було. Минає небагато часу, і наша пам’ять стирає важливі подробиці, хоча ще вчора здавалося, що ви цього ніколи не забудете.
Пам’ятні речі краще зберігати в окремих коробках. На кожну річ бажано закріпити бирку з написом, де ви вкажете, кому належав цей предмет і поставите хоча б приблизну дату.
Що стосується відеофайлів, то, на жаль, плівка відеокасет псується від часу. Обов’язково перенесіть свої відеофайли на цифрові носії і не забудьте зробити копії. Розмістіть свій сімейний архів у декількох файлосховищах.
Напишіть книгу родинної історії
Не лякайтеся, вам не знадобиться жодних особливих письменницьких здібностей. До такої книги можуть увійти дідусеві спогади, які ви запишете з його слів. Ваші діти можуть писати твори в школі про сім’ю. Це теж буде хорошим живим доповненням до родинної книги. Така форма сімейного архіву гарна тим, що розпочати сімейну книгу можна з будь-якої дати, навіть від сьогоднішнього дня. Рано чи пізно те, що ви пишете сьогодні, стане архівом для ваших нащадків, і вони з цікавістю дізнаються, чим ви, можливо, їхні прапрабабусі і прапрадідусі, жили сьогодні.
Намалюйте генеалогічне дерево
Якщо у вас накопичилося чимало сімейної інформації, ви цілком можете створити своє родовідне дерево. Його найчастіше малюють низхідним. Це означає, що в коренях розташовують найдальших з відомих предків, а в гілках — усіх нащадків від минулого до сучасності. Можливо, вам бракуватиме інформації про когось із членів сім’ї. Відповіді на свої запитання ви зможете знайти в документах. Можете також поспілкуватися з близькими і далекими родичами, які допоможуть вам відновити родинну історію. До створення генеалогічного дерева можна залучати і дітей. Їм буде цікаво не лише малювати, але й вписувати інформацію про себе і тих близьких, яких вони добре знають.
Якщо інформації забагато
Особливо це стосується фотографій. У наш час їх можна робити у величезних кількостях. Та іноді їх накопичується так багато, що ви навіть не встигаєте проглянути всі. Досвідчені фотографи рекомендують залишати після кожної зйомки лише декілька найвдаліших фото, а інші видаляти.
Не зберігайте все поспіль. Наприклад, якщо ви хочете зберегти зошити малюка на пам’ять його дітям, не варто колекціонувати всі зошити з усіх предметів за всі роки навчання. Вистачить кількох зошитів за перший клас і кількох — за один зі старших класів.
Цікаві ідеї для сімейного архіву