Для мам і тат про життя малят
Оздоровчі технології
Застосування природотерапії в освітньому процесі дошкільного закладу
Природотерапія передбачає вплив природних чинників на чуттєву і емоційну сфери психіки дітей. Цю психолінгвотерапевтичну форму впливу можна використовувати у розвитку мовленнєвої діяльності дітей як самостійно, так і в поєднанні з іншими формами та методами вербального характеру.
Спостерігаючи за явищами природи, милуючись красою течії води, блакиттю неба, різними барвами рослин, ландшафтом рідного краю, відчуваючи запахи квітів, тепло і сипучість піску, дитина формує образ світу, в якому вона живе і зростає. Цей образ є невід'ємною складовою мовленнєвого процесу.
Окрім того, що природні засоби діють седативно або збуджуюче на нервову систему, вони ще здатні слугувати фоном, допомагати створювати внутрішню програму і конкретний зміст висловлювань дітей. Відтак у дітей не лише розвивається мовлення, але й змінюється ставлення до довкілля. Вони починають відчувати, сприймати і розуміти себе як часточку планети Земля, Всесвіту.
Василь Сухомлинський, не використовуючи у своїй роботі терміну «психотерапія», по суті впровадив у практику її основні методи і форми. Він широко використовував природотерапію у навчанні та вихованні дітей: смакотерапію, кольоротерапію, ароматерапію, рослино- чи квіткотерапію. Усе це він поєднував з музикотерапією та іншими формами психолінгвотерапевтичного впливу. Діти милувалися красою природи, слухали спів пташок, прислухалися до шелесту листя, шуму вітру, спостерігали за барвами сонця, веселки після дощу, тішилися кольором стиглого винограду і смакували його ягодами тощо.
У роботі з дошкільниками ми використовували природотерапію з метою позитивного емоційного впливу, досягнення ефекту активізації у мовленнєвих та інших психічних процесах, а також поліпшення стану здоров'я дітей.