Поради спеціалістів ДНЗ

specdnz

У батьківський записничок

Image 10

По-перше, обговорюючи поведінку дитини, під­креслюйте, що загалом ви задоволені нею. На­приклад: "Ти зробив кілька помилок, хоча в цілому поводився чемно". В такий спосіб батьки дають ма­лому зрозуміти, що помилки можливі, але їх цікав­лять насамперед успіхи дитини, а не її "проколи".

Частіше вживайте слова, які "працюють" на роз­виток "Я-концепції" малюка та відчуття його адек­ватності й значущості. Робіть це у двох напрямках: частіше демонструйте дитині ваше задоволення від її досягнень та намагань; навчайте дитину самос­тійно розв'язувати різноманітні задачі, даючи їй ус­тановку "Ти можеш це зробити".

Дуже важливо подбати про створення ситуацій з гарантованим успіхом. Пам'ятайте: успіх пород­жує успіх і підсилює впевненість у своїх силах.

Спілкуючись із малюком, частіше використовуй­те гумор, особливо, якщо дитині важко розв'язати якусь проблему чи завдання.

І не забувайте про врахування індивідуальних особливостей сина чи доньки (її характеру, тем­пераменту).

Батьки часто плутають підтримку з похвалою та винагородою. Батьківська підтримка може надава­тися дитині за будь-якої її спроби чи за невеличкий прогрес у справах. Хвалити доречно за добре вико­нану справу. Але й тут важливо не перестаратися. Надмірна похвала не завжди є підтримкою, бо може видатися дитині нещирою. Вина­города видається дитині за те, що вона зро­била щось дуже добре або за відчутне до­сягнення у певний проміжок часу.

Дорослій людині інколи важко порозумі­тися з дитиною саме тому, що у них різні системи цінностей, значень і настроїв.

Про це не варто забувати. Тож перш ніж зроби­ти чи сказати щось синові чи доньці, спро­буйте поставити себе на їхнє місце.

Поди­віться на світ очима своїх дітей.

А головне, вірте у них!